СТЯМИТИСЯ, МЛЮСЯ, МИШСЯ,

Стямитися, млюся, мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 224.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СТЯТИ, СЯ. →← СТЯЖКА, КИ,

T: 135